Bilohirja
Bilohirja | ||
---|---|---|
Білогір'я | ||
Basisdaten | ||
Oblast: | Oblast Chmelnyzkyj | |
Rajon: | Rajon Schepetiwka | |
Höhe: | 236 m | |
Fläche: | 8,6 km² | |
Einwohner: | 5.089 (1. Januar 2022) | |
Bevölkerungsdichte: | 592 Einwohner je km² | |
Postleitzahlen: | 30200 | |
Vorwahl: | +380 3841 | |
Geographische Lage: | 50° 0′ N, 26° 25′ O | |
KATOTTH: | UA68060030010060271 | |
KOATUU: | 6820355100 | |
Verwaltungsgliederung: | 1 Siedlung städtischen Typs, 60 Dörfer | |
Verwaltung | ||
Adresse: | вул. Шевченка 44 30200 смт. Білогір'я | |
Statistische Informationen | ||
|
Bilohirja (ukrainisch Білогір'я; russisch Белогорье Belogorje, polnisch Lachowce) ist eine Siedlung städtischen Typs im Nordwesten der ukrainischen Oblast Chmelnyzkyj und war bis Juli 2020 das administrative Zentrum des gleichnamigen Rajons Bilohirja mit etwa 5200 Einwohnern (2019).[1]
Geschichte
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]Die Ortschaft wurde 1493 erstmals schriftlich erwähnt und erhielt 1583 die Stadtrechte. Bis zum 7. März 1946 hieß die Ortschaft Ljachowzy (russisch Ляховцы, ukrainisch Ляхівці Ljachiwzi)[2]. Vom 5. Juli 1941 bis zum 5. März 1944 war die Ortschaft von Truppen der Wehrmacht besetzt. Von 1946 bis 1960 war sie eine Siedlung (селище) und seit 1960 hat Bilohirja den Status einer Siedlung städtischen Typs.[3]
Geographie
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]Bilohirja liegt am linken Ufer der Horyn, einem rechten Nebenfluss des Prypjat etwa 125 km nordwestlich der Oblasthauptstadt Chmelnyzkyj. Der Bahnhof der Ortschaft liegt an der Bahnstrecke Schepetiwka–Ternopil.
Verwaltungsgliederung
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]Am 1. Februar 2018 wurde die Siedlung zum Zentrum der neugegründeten Siedlungsgemeinde Bilohirja (Білогірська селищна громада/Bilohirska selyschtschna hromada). Zu dieser zählten auch die 23 Dörfer Bajmaky, Huliwzi, Juriwka, Karassycha, Kaschtschenzi, Kwitnewe, Lisky, Mischhirja, Mokrowolja, Okip, Sakit, Schemelynzi, Schunky, Schyschnykiwzi, Sosniwka, Sosniwotschka, Stawyschtschany, Synjutky, Sywky, Trostjanka, Ukrajinka, Wesnjane und Welyki Kaletynzi[4], bis dahin bildete sie die gleichnamige Siedlungsratsgemeinde Bilohirja (Білогірська селищна рада/Bilohirska selyschtschna rada) im Zentrum des Rajons Bilohirja.
Am 12. Juni 2020 kamen noch weitere 37 in der untenstehenden Tabelle aufgelistete Dörfer zum Gemeindegebiet[5].
Am 17. Juli 2020 kam es im Zuge einer großen Rajonsreform zum Anschluss des Rajonsgebietes an den Rajon Schepetiwka[6].
Folgende Orte sind neben dem Hauptort Bilohirja Teil der Gemeinde:
Name | ||
---|---|---|
ukrainisch transkribiert | ukrainisch | russisch |
Bajmaky | Баймаки | Баймаки (Baimaki) |
Choroschiw | Хорошів | Хорошев (Choroschew) |
Danyliwka | Данилівка | Даниловка (Danilowka) |
Denyssiwka | Денисівка | Денисовка (Denissowka) |
Derschaky | Держаки | Держаки (Derschaki) |
Dswinky | Дзвінки | Дзвонки (Dswonki) |
Huliwzi | Гулівці | Гулевцы (Gulewzy) |
Hurschtschyna | Гурщина | Гурщина (Gurschtschina) |
Iwaniwka | Іванівка | Ивановка (Iwanowka) |
Jossypiwzi | Йосипівці | Йосиповцы (Jossipowzy) |
Juriwka | Юрівка | Юровка (Jurowka) |
Juwkiwzi | Ювківці | Ювковцы (Juwkowzy) |
Kalyniwka | Калинівка | Калиновка (Kalinowka) |
Karassycha | Карасиха | Карасиха (Karassicha) |
Karpyliwka | Карпилівка | Карпиловка (Karpilowka) |
Kaschtschenzi | Кащенці | Кащенцы (Kaschtschenzy) |
Kornyzja | Корниця | Корница (Korniza) |
Korytne | Коритне | Корытное (Korytnoje) |
Kosyn | Козин | Козин (Kosin) |
Kurjanky | Кур'янки | Курьянки (Kurjanki) |
Kwitnewe | Квітневе | Квитневое (Kwitnewoje) |
Lisky | Ліски | Лески (Leski) |
Mala Borowyzja | Мала Боровиця | Малая Боровица (Malaja Borowiza) |
Mali Kaletynzi | Малі Калетинці | Малые Калетинцы (Malyje Kaletinzy) |
Mischhirja | Міжгір'я | Межгорье (Meschgorje) |
Mokrowolja | Мокроволя | Мокроволя (Mokrowolja) |
Nadyschen | Надишень | Надышень |
Nowosemeniw | Новосеменів | Новосемёнов (Nowosemjonow) |
Okip | Окіп | Окоп (Okop) |
Pererosle | Переросле | Перерослое (Pererosloje) |
Sahirzi | Загірці | Загорцы (Sagorzy) |
Sahreblja | Загребля | Загребля (Sagreblja) |
Sakit | Закіт | Закот (Sakot) |
Saluschschja | Залужжя | Залужье (Saluschje) |
Saritschtschja | Заріччя | Заречье (Saretschje) |
Schelwiw | Шельвів | Шельвов (Schelwow) |
Schemelynzi | Жемелинці | Жемелинцы (Schemelinzy) |
Schunky | Шуньки | Шуньки (Schunki) |
Schymkiwzi | Шимківці | Шимковцы (Schimkowzy) |
Schyschnykiwzi | Жижниківці | Жижниковцы (Schischnikowzy) |
Semeniw | Семенів | Семёнов (Semjonow) |
Sinky | Зіньки | Зиньки (Sinki) |
Sosniwka | Соснівка | Сосновка (Sosnowka) |
Sosniwotschka | Соснівочка | Сосновочка (Sosnowotschka) |
Stawyschtschany | Ставищани | Ставищаны (Stawischtschany) |
Stepaniwka | Степанівка | Степановка (Stepanowka) |
Suschiwzi | Сушівці | Сушевцы (Suschewzy) |
Synjutky | Синютки | Синютки (Sinjutki) |
Sywky | Сивки | Сивки (Siwki) |
Trostjanka | Тростянка | Тростянка (Trostjanka) |
Tscherwone | Червоне | Червоное (Tscherwonoje) |
Ukrajinka | Українка | Украинка (Ukrainka) |
Warywidky | Вариводки | Вариводки (Wariwodki) |
Welyka Borowyzja | Велика Боровиця | Великая Боровица (Welikaja Borowiza) |
Wesnjane | Весняне | Весняное (Wesjanoje) |
Welyki Kaletynzi | Великі Калетинці | Великие Калетинцы (Welikije Kaletinzy) |
Wikentowe | Вікентове | Викентово (Wikentowe) |
Wiknyny | Вікнини | Окнины (Okniny) |
Wilschanyzja | Вільшаниця | Ольшаница (Olschaniza) |
Wodytschky | Водички | Водички (Woditschki) |
Persönlichkeiten
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]- Wilhelm Bogusławski (1825–1901); polnischer Jurist und Historiker
Weblinks
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]- Lachowce. In: Filip Sulimierski, Władysław Walewski (Hrsg.): Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Band 5: Kutowa Wola–Malczyce. Walewskiego, Warschau 1884, S. 53 (polnisch, edu.pl).
- Geschichte von Bilohirja auf castles.com (ukrainisch)
Einzelnachweise
[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]- ↑ Städte in der Ukraine auf pop-stat.mashke.org, abgerufen am 28. September 2014
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області»
- ↑ Geschichte der Ortschaft. abgerufen am 29. September 2014
- ↑ Відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у Хмельницькій області у Білогірському районі Білогірська селищна, Гулівецька, Квітневська, Мокроволянська, Сивківська, Ставищанська та Юрівська сільські ради рішеннями від 1 лютого 2018 року
- ↑ Кабінет Міністрів України Розпорядження від 12 червня 2020 р. № 727-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області"
- ↑ Верховна Рада України; Постанова від 17.07.2020 № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів