Informativität von Marketing- und Sozialerhebungen

aus Wikipedia, der freien Enzyklopädie
Zur Navigation springen Zur Suche springen
Dieser Artikel wurde am 4. März 2025 auf den Seiten der Qualitätssicherung eingetragen. Bitte hilf mit, ihn zu verbessern, und beteilige dich bitte an der Diskussion!
Folgendes muss noch verbessert werden: Bitte Wikipedia:Wikifizieren sofern enzyklopädisch relevant --M2k~dewiki (Diskussion) 14:05, 4. Mär. 2025 (CET)

Die „Informativität von Marketing- und Sozialforschungen“ (oder „Kolyadyuks Informativität“) ist eine wissenschaftliche Kategorie, die die Qualität der Forschung im Marketing und in der Soziologie charakterisiert.

Definition in der Soziologie

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]

Das Konzept der „Informativität von Marketingforschung und Sozialforschung“ wurde erstmals von dem Wissenschaftler und Praktiker im Bereich strategisches Marketing, Roman Kolyadyuk (Ukraine), definiert.[1][2][3] Er stellte die These auf, dass maximale Informativität in der Forschung durch maximale Repräsentativität der Stichprobe, maximale Variabilität der Meinungen der Befragten (vollständiges Spektrum) sowie durch maximale Pragmatik der gewonnenen Informationen gekennzeichnet ist.[4][5]

Mathematische Darstellung: Der Kolyadyuk-Informativitätskoeffizient

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]

Zur Bewertung der Qualität von Stichprobenuntersuchungen, Fokusgruppen und Tiefeninterviews wurde das Konzept der „Informativität von Marketing- und Sozialforschung“ formuliert und mathematisch durch den „Kolyadyuk-Informativitätskoeffizienten“ (InKo) dargestellt.[6][7] Dieser Kolyadyuk-Koeffizient misst den Informationsgehalt von Studien auf einer Skala von 0 (Minimum) bis 1 (Maximum) und hängt nur von der Stichprobengröße ab (wenn der Pragmatismuskoeffizient maximal ist, also gleich 1). Der Benutzerfreundlichkeit halber kann der Koeffizient wie folgt dargestellt werden: als „Kolyadyuks Informativität“ (InKo%) – d. h. als Kolyadyuk-Koeffizient in Prozent (von 0 % bis 100 %). Der InKo-Informativitätskoeffizient wurde auf der Grundlage empirischer Daten des Gallup-Instituts (Gallup Organization, USA) und der Staatlichen Lomonossow-Universität Moskau entwickelt.[8]

Beispiele

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]

Beispiel 1: Eine Umfrage mit InKo = 0,2 erfasst 20 % der potenziellen Antworten, während eine Umfrage mit InKo = 0,8 bereits 80 % der relevanten Informationen liefert.

Der Informativitätskoeffizient (InKo) bewertet die Informativität von Fokusgruppen, Tiefeninterviews (auch offene Fragen)und Umfragen mit geschlossenen Fragen. Im letzteren Fall wird die Informativität von Erhebungen anhand der Anzahl der Personen bewertet, deren Meinungen zur Formulierung der geschlossenen Fragen verwendet wurden.


Beispiel 2: Tabelle der Werte des Kolyadyuk-Koeffizienten InKo für populäre Stichprobengrößen der Befragten.[9]

Anzahl der Respondenten, n Der Pragmatismuskoeffizient Kpr

(der Anteil oder Prozentsatz der Fragen in der Umfrage, die für den Forscher im Hinblick auf den praktischen Nutzen verständlich sind).

1 (100%) 0,9 (90%) 0,8 (80%) 0,7 (70%) 0,6 (60%) 0,5 (50%)
10 0,055 0,5 0,4 0,04 0,03 0,03
40 0,135 0,12 0,11 0,09 0,08 0,07
100 0,228 0,21 0,18 0,16 0,14 0,11
400 0,482 0,43 0,39 0,34 0,29 0,24
600 0,596 0,54 0,48 0,42 0,36 0,30
800 0,692 0,62 0,55 0,48 0,41 0,35
1000 0,776 0,70 0,62 0,54 0,47 0,39
1200 0,853 0,77 0,68 0,60 0,51 0,43
1500 0,956 0,86 0,76 0,67 0,57 0,48
1638 1,000 0,90 0,80 0,70 0,60 0,50

Anwendungen in Soziologie, Marketing und Unternehmensplanung

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]

Das Konzept der Informativität von Marketing- und Sozialforschungen ermöglicht eine quantitative Bewertung der Forschungsqualität und eröffnet neue Möglichkeiten für Unternehmen. Dazu gehören:[10][11][12]

  • Prognosen zur Informativität von Marktforschungsdaten
  • Rentabilitätsbewertung von Marktforschungsmethoden (z. B. Kosten pro 1 % gewonnener Information) und die Vorhersage der Rentabilität der Forschung (die Rentabilität der Forschungskosten unter Berücksichtigung des Informationsgehalts – Qualität der Forschung)
  • Vergleich der Qualität von Studien für Ausschreibungen
  • Berechnung der verlorenen Informationsmenge
  • Mathematische Modellierungen und probabilistische Prognosen zur Erreichung von Marktanteilen (Umsätzen)
  • Die quantitative Bewertung von Risiken und deren Minimierung im Prozess der Geschäftsplanentwicklung ist ein entscheidender Faktor für die erfolgreiche Umsetzung von Geschäftsplänen und Investitionsprojekten.

Verbindung zur Statistik

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]

Einer der wichtigsten Werte des Konzepts „Informativität der Marketing- und Sozialforschung“ ist die Möglichkeit, die Anzahl der „verlorenen“, nicht aufgedeckten Antworten auf die Fragen zu schätzen und sogar zu prognostizieren, wie viele Personen eine unentdeckte Meinung haben, wenn wir Gauß-Laplace-Tabellen verwenden. Diese mathematische Verbindung zwischen dem Kolyadyuk-Koeffizienten und dem Gauß-Laplace-Gesetz unterstreicht die Bedeutung des Konzepts der „Informativität der Marketing- und Sozialforschung“ als grundlegendes Konzept in der angewandten Soziologie und Statistik.[13][14]

Einzelnachweise

[Bearbeiten | Quelltext bearbeiten]
  1. ↑ 1. Л. Я. Ванькович, Н. І. Паук (L.Ya. Vankovych, N. І. Pauk): ВАЖЛИВІСТЬ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ВИХОДІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ (THE IMPORTANCE AND TOOLKIT OF MARKETING RESEARCH WHILE LAUNCHING DOMESTIC ENTERPRISES IN INTERNATIONAL MARKET). In: Вісник Національного університету «Львівська політехніка». серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку», Nr. № 1 (9). Національний униіверситет «Львівська політехніка» (Lviv Polytechnic National University), Lviv, Ukraine 2023, S. 19, https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/sep/31251/menedzhment-22-32.pdf.
  2. ↑ Колядюк Роман: Исследовательские технологии AMGC для стратегического маркетинга. Вступительное слово от редакции журнала к статье Колядюкa Романа. In: Украинский научно-практический журнал «Маркетинговые исследования в Украине». Рубрика Исследовательские методы и технологии, Nr. №4. НПФ Студцентр, Харьков 2017, S. 34–35, 41, http://amgcrightdecision.pl/статья-исследовательские-технологи/.
  3. ↑ О. Ю. Перевезенцев, Державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: Свідоцтво № 75070 про реєстрацію авторського права на твір (Certificate about Roman Kolyadyuk`s Authorship for the article regarding the discovery of the new statistical Kolyadyuk’s Informativeness Coefficient InKo, calculations it and use in sociology and marketing). In: Свідоцтво. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (The Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine), Київ 30. November 2017, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2023/02/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B5%D0%BD%D1%82-scaled.jpg.
  4. ↑ Колядюк Р.І.: Дослідницькі технології AMGC для стратегічного маркетингу. In: Український науково-практичний журнал «Маркетингові дослідження в Україні ». Nr. №4. НВФ Студцентр, Харків 2017, S. 41, http://amgcrightdecision.pl/статья-исследовательские-технологи/.
  5. ↑ Колядюк Р.І.: ОЦІНКА І ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ І СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Коефіцієнт інформативності Колядюка – кількісний показник для оцінки та порівняння маркетингових та соціальних досліджень. In: Український науково-практичний журнал «Маркетингові дослідження в Україні». Nr. № 6 (85). НВФ Студцентр, Харків 2017, S. 33 – 34, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2021/11/%D0%9A%D0%BE%D1%8D%D1%84%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8E%D0%BA%D0%B0-InKo.pdf.
  6. ↑ Колядюк Р.І.: ОЦІНКА І ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ І СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Коефіцієнт інформативності Колядюка – кількісний показник для оцінки та порівняння маркетингових та соціальних досліджень. In: Український науково-практичний журнал «Маркетингові дослідження в Україні». Nr. №6 (85). НВФ Студцентр, Харків 2017, S. 34 – 37, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2021/11/%D0%9A%D0%BE%D1%8D%D1%84%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8E%D0%BA%D0%B0-InKo.pdf.
  7. ↑ Roman Kolyadyuk: A PROMISING MATHEMATICAL BASIS FOR RAISING OF MARKETING RESEARCH TECHNOLOGIES (OFFLINE, ONLINE) AND STRATEGIC MARKETING TO A NEW LEVELOF QUALITY: THE KOLYADYUK'S RELEVANCE COEFFICIENT OF INTERNET DATABASES AND THE KOLYADYUK'S INFORMATIVENESS COEFFICIENT OF SOCIAL & MARKETING RESEARCH / МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ: ІННОВАЦІЇ ТА СУЧАСНІ ТРЕНДИ. In: Міжнародна колективна монографія // [Іванов В. Ф., Ромат Є. В., Jan W. Wiktor, Katarzyna Sanak-Kosmowska, Maria Bajak, Joanna Sobura, Łukasz Spendel, PiotrHadrian, Karolina Sęczkowska, Афанасьєва О., Гаврилечко Ю. В.,Грицюта Н. М., Євсейцева О. С., Кадірус І. Г., Катруліна А. О.,Колядюк Р. І., Курбацька Л. М., Квасова Л. С., Ляшенко А. В., Миролюбов І.О., Мироненко В., Обласова О., Парубець О.М., Попаз І. В., Сосновський Д.О., Сухенко І.,. В., Терещенко І.О.,Федоришина І. Л., Щегельська Ю. П., Яковенко В] за заг. ред. В. Ф. Іванова та Є. В. Ромата. Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету ім.Т. Шевченка, Краківський економічний університет (Польща) та ін., Студцентр, Київ 2024, ISBN 978-966-7530-61-7, S. 267–274, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2024/06/CHAPTER_4RD.pdf.
  8. ↑ Kolyadyuk, R.I.: SECRETS AND CONTRADICTIONS OF BRANDING THEORY WITH THE PRACTICE OF ACHIEVING PLANNED SALES. In: Розділ. 1.1 в “Бренд-комунікації: сучасні виміри”. Монографія / [Іванов В. Ф., Ромат Є.В., W. Wiktor, K. …, Колядюк Р.І.та ін.]; за заг. ред. В. Ф. Іванова та Є. В. Ромата. Студцентр, Київ 2023, ISBN 978-966-7530-61-7, S. 19, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2023/07/Secrets-and-contradictions.pdf.
  9. ↑ R.Kolyadyuk: Article about the R.Kolyadyuk`s InKo Coefficient (Marketing and Social Research Informativeness Coefficient). Table of basic InKo values. [The link is valid: 2025-03-03 11:40]. AMGC Right Decision LLC, 2020, http://amgcrightdecision.pl/en/article-about-the-kolyadyuks-inko-coefficient-marketing-and-social-research-informativeness-coefficient-table-of-basic-inko-values/.
  10. ↑ Колядюк Р.І.: ОЦІНКА І ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВИХ І СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Коефіцієнт інформативності Колядюка – кількісний показник для оцінки та порівняння маркетингових та соціальних досліджень. In: Український науково-практичний журнал «Маркетингові дослідження в Україні». Nr. №6 (85). НВФ Студцентр, Харків 2017, S. 41 – 42, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2021/11/%D0%9A%D0%BE%D1%8D%D1%84%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%8E%D0%BA%D0%B0-InKo.pdf.
  11. ↑ Д.О.Сосновський, Р.І.Колядюк.: ОПТИМІЗОВАНА СТРУКТУРА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ДЛЯ МАКСИМІЗАЦІЇ ГАРАНТІЙ ДОСЯГНЕННЯ ЧАСТКИ РИНКУ І НОВІ ПОКАЗНИКИ ПРИВАБЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В ОБҐРУНТУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ. Україна-ЄС: Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Uniwersytet Ekonomiczny Kraków, Спілка рекламістів України. In: Ромат Є. В., доктор наук з держ. управління, професор, професор кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Hrsg.): Колективна наукова монографія «Маркетингова комунікація в сучасному мінливому середовищі» / “KOMUNIKACJA MARKETINGOWA W NOWOCZESNYM ZMIENIAJĄCYM SIĘ OTOCZENIU”. Розділ. Студцентр, Київ 2022, ISBN 978-966-7530-59-4, S. 76–77, http://journ.knu.ua/nauka1/wp-content/uploads/2024/08/Konferentsiia_Brend_komunikatsii.pdf..
  12. ↑ Roman Kolyadyuk: OPPORTUNITIES OF APPLYING KOLYADYUK'S INFORMATIVENESS COEFFICIENT FOR EVALUATING THE QUALITY OF MARKETING AND SOCIAL RESEARCH. In: МАТЕРІАЛИ ДРУГОЇ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ. Секція 2. ОСНОВНІ ТИПИ ІНСТРУМЕНТІВ І ЗАСОБІВ БРЕНД-КОМУНІКАЦІЙ БРЕНД-КОМУНІКАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ТА РІШЕННЯ. BRAND COMMUNICATIONS: PROBLEMS AND SOLUTIONS. Гарнітура Book Antiqua, Київ 29. Mai 2024, S. 119–120, http://journ.knu.ua/nauka1/wp-content/uploads/2024/08/Konferentsiia_Brend_komunikatsii.pdf..
  13. ↑ Roman Kolyadyuk: A PROMISING MATHEMATICAL BASIS FOR RAISING OF MARKETING RESEARCH TECHNOLOGIES (OFFLINE, ONLINE) AND STRATEGIC MARKETING TO A NEW LEVELOF QUALITY: THE KOLYADYUK'S RELEVANCE COEFFICIENT OF INTERNET DATABASES AND THE KOLYADYUK'S INFORMATIVENESS COEFFICIENT OF SOCIAL & MARKETING RESEARCH. In: В. Ф. Іванов та Є. В. Ромат (Hrsg.): Міжнародна колективна монографія "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ: ІННОВАЦІЇ ТА СУЧАСНІ ТРЕНДИ". Студцентр, Київ 2024, ISBN 978-966-7530-61-7, S. 274–278, 282–283, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2024/06/CHAPTER_4RD.pdf.
  14. ↑ Dmytro Sosnovskyi, Roman Kolyadyuk: "Directions of work, theoretical, mathematical and methodological foundations of creating software for the development of B2C business plans with investments in marketing". [Іванов В. Ф., Ромат Є. В., Jan W. Wiktor, Katarzyna Sanak-Kosmowska, Maria Bajak, Joanna Sobura, Łukasz Spendel, PiotrHadrian, Karolina Sęczkowska, Афанасьєва О., Гаврилечко Ю. В.,Грицюта Н. М., Євсейцева О. С., Кадірус І. Г., Катруліна А. О.,Колядюк Р. І., Курбацька Л. М., Квасова Л. С., Ляшенко А. В., Миролюбов І.О., Мироненко В., Обласова О., Парубець О.М., Попаз І. В., Сосновський Д.О., Сухенко І.,. В., Терещенко І.О.,Федоришина І. Л., Щегельська Ю. П., Яковенко В.] In: В. Ф. Іванов, Є. В. Ромат (Hrsg.): Міжнародна колективна наукова монографія. Студцентр, Київ 2024, S. 303–304, http://amgcrightdecision.pl/wp-content/uploads/2024/06/CHAPTER_4RD.pdf.
Abgerufen von „https://de.wikipedia.org/wiki/Informativität_von_Marketing-_und_Sozialerhebungen“